21 лютого 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в контексті справи № 813/3209/15 (ЄДРСРУ № 72403618) вказав наступне: «суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів про те, що ненадання позивачем первинних документів під час проведення податкової перевірки, а також на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів, є законною підставою для відмови у позові…».
Так, відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України передбачає, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Однак вище вказана норма Податкового кодексу України не дає підстави для висновку про обмеженість платника часом проведення податкової перевірки для подання необхідних первинних документів, оскільки наведена норма тільки визначає статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, проте не обмежує право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.
Отже, з урахуванням викладеного вбачається, що позиція фіскальних органів про те, що первині документи, які не подані під час проведення перевірки є вже недопустимими доказами, спростована і новим Верховним судом.
ВИСНОВОК: Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.
P.s. Зазначена позиція суду була раніше вказана у висновках Вищого адміністративного суду України, викладених у постановах від 08 квітня 2015 року (справа № 2а-2916/11/2170) та ухвалах від 28.01.2016 року (справа № К/800/40037/15), від 28.01.2016 року (справа № К/800/4214/14).
Теги:податкові спори, налоговые споры, фіктивний контрагент, фіктивна угода, протоколи допиту свідків, первинні бухгалтерські документи, вирок, закриття кримінального провадження, ППР, НУР, оскарження податкових повідомлень – рішень, рух активів, господарські операції, Адвокат Морозов