03 листопада 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 904/3579/26 (ЄДРСРУ № 141146501) досліджував питання щодо можливості скасування ухвали про забезпечення позову з підстав порушення правил предметної та суб`єктної юрисдикції.
Так, 17.01.2025 у справі № 903/497/24 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду досліджував питання щодо можливості скасування ухвали про забезпечення позову з підстав порушення правил предметної та суб`єктної юрисдикції, зокрема необхідності перевірки належності спору до юрисдикції господарського суду на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.
Правовий висновок об`єднаної палати ґрунтується на розмежуванні процесуального порядку вирішення питання про належну судову юрисдикцію спору та перевірки наявності підстав для застосування заходів забезпечення позову.
Таке розмежування зумовлене правовою природою інституту забезпечення позову, який має тимчасовий характер та спрямований на гарантування можливості ефективного захисту порушених прав і виконання майбутнього судового рішення, а не на вирішення спору по суті чи остаточне визначення належної судової юрисдикції.
Зокрема, у пунктах 6.18, 6.46, 6.47 зазначеної постанови об`єднана палата Касаційного господарського суду, виходячи зі змісту статей 20, 136, 138, 140, 145 Господарського процесуального кодексу України, виснувала, що розгляд заяви та вжиття заходів забезпечення позову здійснюються судом, компетентним розглядати спір по суті, що зумовлює обов`язок суду першої інстанції перевіряти дотримання правил юрисдикції.
(!) Водночас об`єднана палата виснувала, що ухвала про забезпечення позову не може бути оскаржена з підстав порушення правил судової юрисдикції окремо від рішення, ухваленого за результатами розгляду справи по суті, оскільки це фактично означало б оскарження предметної та суб`єктної належності справи на стадії її відкриття, що не передбачено процесуальним законом.
Проаналізувавши положення процесуального кодексу щодо оскарження ухвал, відкриття провадження у справі та скасування заходів забезпечення позову, об`єднана палата у пунктах 6.46, 6.47 дійшла висновку, що з огляду на підстави, мету та правову природу забезпечення позову, а також визначений процесуальним законом порядок подання відповідної заяви ухвала про забезпечення позову не може бути оскаржена з підстав порушення судами правил юрисдикції окремо від рішення суду, ухваленого за результатами вирішення спору по суті.
При цьому у пункті 7.8 зазначеної постанови об`єднана палата відступила від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13.05.2024 у справі № 916/5151/23 та від 10.06.2024 у справі № 916/5137/23, щодо необхідності здійснення оцінки предметної та суб`єктної юрисдикції спору на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.
Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду звернула увагу на аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23.11.2022 у справі № 674/648/21, від 20.07.2020 у справі № 462/6253/16-ц, від 13.04.2020 у справі № 621/1025/15-ц, від 02.10.2019 у справі № 243/10605/18 та від 15.05.2019 у справі № 658/2197/18.
За змістом наведених висновків вирішення питання про забезпечення позову не передбачає одночасного вирішення питання щодо дотримання правил судової юрисдикції, оскільки відповідне питання підлягає перевірці судом під час відкриття провадження у справі або її подальшого розгляду. Водночас ухвала про забезпечення позову не може бути оскаржена з підстав порушення правил судової юрисдикції окремо від рішення суду, ухваленого за результатами вирішення спору по суті.
У пункті 6.49 цієї постанови об`єднана палата також зазначила, що наведений підхід узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 04.02.2019 у справі № 658/2197/18.
Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що з огляду на підстави, мету, правову природу забезпечення позову та визначений процесуальним законом порядок подання відповідної заяви ухвала про забезпечення позову не може бути оскаржена з підстав порушення правил юрисдикції окремо від судового рішення, ухваленого за результатами розгляду справи по суті.
При цьому Велика Палата Верховного Суду наголосила на обов`язку суду перевіряти належність спору до відповідного виду судочинства під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що, однак, не означає можливості самостійного оскарження ухвали про забезпечення позову з таких підстав.
Наведений правовий підхід отримав подальше застосування у практиці Верховного Суду.
Так, у пунктах 4.34, 4.35 постанови від 11.02.2026 у справі № 911/9/24 Верховний Суд зазначив, що предметом касаційного перегляду є виключно законність та обґрунтованість застосованого заходу забезпечення позову, тоді як позовні вимоги по суті не розглядаються, питання належності обраного способу захисту та підсудності справи не вирішуються. При цьому Суд, посилаючись на висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.01.2025 у справі № 903/497/24, наголосив на неможливості окремого оскарження ухвали про забезпечення позову з підстав порушення правил юрисдикції.
Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у пункті 5.42 постанови від 27.05.2026 у справі № 906/1663/25 та пункті 4.29 постанови від 02.09.2026 у справі № 922/1310/26, у яких Суд відхилив доводи скаржників про порушення правил юрисдикції як підставу для скасування судових рішень, ухвалених за результатами розгляду заяв про забезпечення позову.
Отже, наведені висновки Верховного Суду свідчать про необхідність розмежування обов`язку суду перевіряти дотримання правил предметної юрисдикції та можливості окремого оскарження ухвали про забезпечення позову з підстав порушення цих правил.
Питання належної судової юрисдикції основного спору підлягає вирішенню в установленому процесуальним законом порядку.
ВИСНОВОК: Отже, Господарський процесуальний кодекс України не передбачає можливості окремого оскарження ухвали про забезпечення позову з підстав порушення правил судової юрисдикції.
Матеріал по темі: «Загальні підстави для забезпечення позову у податковому спорі»