23 червня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 758/11900/19, провадження № 61-1816св26 (ЄДРСРУ № 137606415) досліджував питання щодо особливостей звернення стягнення на предмет іпотеки у період дії воєнного стану.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 5-2 розділу VI Закону України «Про іпотеку», у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.
(!) Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на нерухоме майно, оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов`язань за договорами, укладеними після дня набрання чинності Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX, або за договорами, до яких після цієї дати за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов`язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.
Вказані приписи закону застосовуються за наявності таких критеріїв:
1) нерухоме майно належить фізичній особі;
2) нерухоме майно передано в іпотеку за споживчим кредитом;
3) зобов`язання виникло за договорами, укладеними до 17 березня 2022 року, за умови, що після 17 березня 2022 року до них не вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов`язань та/або зменшення розміру процентів чи штрафних санкцій.
Норма пункту 5-2 розділу VI Закону України «Про іпотеку» має ретроспективний характер: дія статей 37, 38, 40, 41, 47 цього Закону зупиняється, починаючи з 24 лютого 2022 року на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Крім того, пункт 5-2 розділу VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку» не містить посилання на статтю 39 цього Закону про реалізацію предмета іпотеки за рішенням суду. Зупинено лише дію статей 41, 47 у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах.
Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 12 січня 2026 року у справі № 642/716/22 (провадження № 61-2958св25, ЄДРСРУ № 133285159) та від 27 травня 2026 року у справі № 642/716/22 (провадження № 61-3447св26, ЄДРСРУ № 137226420).
Верховний Суд наголошує, що іпотекодержатель у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення не позбавлений права звернутися до суду з приводу звернення стягнення на предмет іпотеки.
ВИСНОВОК: Мораторій на звернення стягнення на іпотечне майно не скасовує іпотечне забезпечення, не змінює правову природу забезпеченого зобов`язання і не створює для кредитора права на альтернативне забезпечення, а лише відтерміновує можливість реалізації предмета іпотеки на період дії в Україні воєнного стану.
Матеріал по темі: «Припинення зобов’язань за кредитним договором у разі відмови кредитора від предмета іпотеки»