instagram  telegram 2

Телефон: 066 183-78-12

03 листопада 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/24854/19, провадження № К/9901/27187/20, К/9901/27189/20 (ЄДРСРУ № 100823983) досліджував питання щодо відносин, що виникають у процесі укладення, виконання та припинення дії угод про розподіл продукції, визначення основних правових вимог до таких угод, а також особливості правовідносин щодо користування надрами на умовах розподілу продукції.

Відносини, що виникають у процесі укладення, виконання та припинення дії угод про розподіл продукції, визначення основних правових вимог до таких угод, а також особливості правовідносин щодо користування надрами на умовах розподілу продукції встановлені Законом № 1039-XIV, який спрямований на створення сприятливих умов для інвестування пошуку, розвідки та видобування корисних копалин у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони на засадах, визначених угодами про розподіл продукції.

У ст. 1 Закону № 1039-XIV визначено, що інвестор (інвестори) - це громадянин України, іноземець, особа без громадянства, юридична особа України або іншої держави, об`єднання юридичних осіб, створене в Україні чи за її межами, особи, які діють окремо чи спільно, що має (мають) відповідні фінансово-економічні та технічні можливості або відповідну кваліфікацію для користування надрами та визначений переможцем (переможцями) конкурсу; особа, визначена абзацом п`ятнадцятим частини першої статті 7 цього Закону, у разі укладення угоди за участю такої особи; особа, яка набула прав та обов`язків, визначених угодою про розподіл продукції, в результаті передачі прав та обов`язків відповідно до статті 26 цього Закону.

Відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона - Україна (далі - держава) доручає іншій стороні - інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов`язаних з угодою робіт, а інвестор зобов`язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції (ч. 1 ст. 4 Закону № 1039-XIV).

За змістом ч. 1 ст. 5 Закону № 1039-XIV сторонами угоди про розподіл продукції виступають інвестор (інвестори) і держава в особі Кабінету Міністрів України.

Для вирішення питань з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції Кабінет Міністрів України утворює постійно діючу міжвідомчу комісію (далі - Міжвідомча комісія).

Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 року № 644 затверджено Положення про Міжвідомчу комісію з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції (далі - Положення №644).

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону № 1039-XIV рішення про проведення конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції приймається Кабінетом Міністрів України  за поданням Міжвідомчої комісії.

У постанові Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі № 640/12412/19 зроблено правовий висновок про те, що перелік вимог до заяви на участь у конкурсі, визначений ч. 7 ст. 7 Закону № 1039-XIV, не є вичерпним та може розширюватися або конкретизуватися умовами конкурсу.

Також у постанові Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі № 640/12412/19 зроблено висновок про те, що Закон № 1039-XIV не встановлює обов`язку для учасника конкурсу мати власний досвід та фінансово-технічні можливості, що будуть застосовані при проведені пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов`язаних з угодою робіт, а надає можливість такому учаснику надати відомості про досвід, технічні, фінансові та інші можливості його засновника, що будуть застосовані при користуванні надрами, підтверджені документально та забезпечені гарантією від такого засновника.

ВИСНОВОК: Тобто, інвестором може бути будь-яка особа, як така, що має власний досвід та фінансово-технічні можливості, так й та особа, що не має власних досвіду та можливостей (зокрема, технічних і фінансових), проте такі можливості забезпечені гарантією його засновника, який має такі спроможності.

 

Матеріал по темі: «Припинення дозволів Держгеонадра України на користування надрами»