24 грудня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 160/3053/19, адміністративне провадження № К/9901/34059/19 (ЄДРСРУ № 93829255) досліджував питання, щодо захисту прав платника податків при проведенні податкової перевірки на підставі наказу виданого в рамках ухвали слідчого судді.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України податкові органи, серед іншого, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 78.4 статті 78 ПК України керівник контролюючого органу приймає рішення про проведення документальної позапланової перевірки, яке оформлюється наказом, у якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися (пункт 81.1 статті 81 ПК України).
Крім того, пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначається, що документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень та виключно у випадках та у порядку, що визначені цим Кодексом.
Відповідно до вимог підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону {Підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 виключено на підставі Закону № 466-IX від 16.01.2020}
Ухвала слідчого судді, якою надано дозвіл на проведення документальної позапланової виїзної перевірки, не передбачена пунктом 78.1 статті 78 ПК України як обставина для проведення позапланової перевірки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 813/5892/15, предметом перегляду якої був наказ на проведення перевірки, прийнятий на підставі положень підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, звернуто увагу на те, що ухвала слідчого судді та наказ контролюючого органу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки мають різну правову природу та різні правові наслідки.
Зокрема, порядок проведення перевірок контролюючими органами визначається спеціальним податковим законодавством, що зумовлює виокремлення суб`єктів таких правовідносин (контролюючий орган як суб`єкт владних повноважень та платник податків), зміст правовідносин (здійснення суб`єктом владних повноважень функцій, що передбачені законодавством), а також можливість оскаржити відповідний наказ контролюючого органу в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала слідчого судді, якою надано дозвіл на проведення перевірки, може бути оскаржена в порядку кримінального судочинства, що підтверджується зокрема, правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в подібних правовідносинах, що викладена в постанові від 23 травня 2018 року у справі № 243/6674/17-к.
Основною метою проведення позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства відповідно до пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, як слідує зі змісту ухвали слідчого судді є отримання інформації, що може мати суттєве значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням зазначеного Суд, зважаючи на висновки, зроблені у згаданій вище постанові Великої Палати Верховного Суду, дійшов висновку, що оскаржуваний наказ виданий відповідно до вимог підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України та на підставі ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки саме з метою збору доказів у межах кримінального провадження, а не для виконання контролюючим органом визначених ПК України повноважень.
(!!!) Беручи до уваги зазначене, а також практику Великої Палати Верховного Суду щодо апеляційного оскарження ухвал про надання дозволу на проведення позапланової перевірки в межах кримінального судочинства, оскаржуваний наказ, виданий з метою зібрання доказів у кримінальному провадженні не може бути предметом самостійного оскарження в суді.
Зважаючи на правові висновки, висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 813/5892/15, суд дійшов висновку, що позовну вимогу про визнання протиправним та скасування наказу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Поняття спору, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, у цій справі слід тлумачити в контексті частини третьої статті 124 Конституції України в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підпадають під юрисдикцію не лише адміністративних судів, а взагалі не підлягають судовому розгляду.
ВАЖЛИВО: Отже, наказ на податкову перевірку виданий на в рамках ухвали слідчого судді «з метою збирання доказів у кримінальному провадження» не підлягає жодному оскарженню.
Разом з цим слід враховувати, що положення КПК України не відносять до компетенції слідчого судді вирішення питання щодо надання дозволу на проведення перевірки, а стаття 132 КПК України не передбачає такого заходу кримінального провадження, не регламентує порядок розгляду таких клопотань, обсяг доказування при розгляді такого клопотання, критерії, за якими слідчий суддя повинен визначати достатність підстав для надання дозволу на проведення перевірки (Ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 6 березня 2018 року в рамках справи № 243/6674/17-к, провадження № 51-499км17, ЄДРСРУ № 72670536).
Крім того, сплив строку дії ухвали постановленої в порядку кримінально-процесуального законодавства для забезпечення кримінального провадження в частині збирання доказів, свідчить про припинення дії такої для осіб, яких вона стосувалась і вчинення будь-яких дій на реалізацію такої, поза межами строку у ній зазначеному, не має правових підстав. Отже, позапланова податкова перевірка у кримінальному провадженні поза строком дії ухвали, якою її призначено - є незаконною ( 28 серпня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №812/1212/17, адміністративне провадження №К/9901/46913/18 (ЄДРСРУ № 76221882).
Разом з цим Велика Палата Верховного Суду в постанові від 23 травня 2018 року (справа № 243/6674/17-к, провадження № 13-16сво18) зазначила, що суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді про надання дозволу на проведення позапланових перевірок, що не передбачено положеннями норм КПК, повинен керуватися приписами ч. 6 ст. 9 цього Кодексу щодо застосування загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 КПК, до яких, зокрема, віднесено і забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (п. 17 ч. 1 ст. 7, ст. 24 КПК).
Таким чином, згідно із цим висновком апеляційні суди зобов`язані відкривати апеляційне провадження за скаргами на ухвали слідчих суддів про надання дозволу на проведення позапланових перевірок (17 грудня 2020 року Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в рамках справи № 757/19486/17к, провадження № 51-1633км18 (ЄДРСРУ № 93794990).
ВИСНОВОК:
- Наказ на податкову перевірку платника податків, виданий з метою зібрання доказів у кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчого судді, не може бути предметом самостійного оскарження в жодному суді;
- З урахуванням вказаного, а саме неможливістю оскарження наказу на податкову перевірку, правильною є тактика – оскарження ухвали слідчого судді (навіть якщо її оскарження не передбачено вимогами КПК).
Матеріал по темі: «Наслідки скасування рішення суду, яке було підставою для податкової перевірки»
Теги: податкова перевірка, слідчий суддя, клопотання слідчого, прокурора, призначення позапланової перевірки, дотримання податкового, валютного законодавства, оскарження ухвали слідчого судді, судова практика, Адвокат Морозов