22 грудня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 396/1620/18, провадження № 61-2959св19 (ЄДРСРУ № 93709020)досліджував питання щодо придбання авто у групах.
ТОВ «АВТО ПРОСТО» відповідно до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 19.01.2012 року № 40 було зареєстровано у державному реєстрі фінансових установ згідно з вимогами закону та отримало ліцензію на здійснення діяльності (надання фінансової послуги) щодо «придбання товарів у групах» у Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринку фінансових послуг.
Отже, потрібно враховувати, що предметом договору є не купівля-продаж автомобіля, а надання учаснику фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання автомобіля за рахунок об`єднаних періодичних платежів учасників групи, в зв`язку з чим ТОВ «АВТО ПРОСТО» не є постачальником автомобіля та не визначає його ціну, а лише надає послуги, спрямовані на його придбання та оплату.
Визначення щомісячних внесків та інших платежів відповідно до ціни автомобіля, встановленої постачальником в останній день кожного місяця, не призводить до дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду споживача та відповідає умовам ринку, обраному позивачем порядку придбання автомобіля та інтересам інших учасників системи, а тому не є несправедливими умовами у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 10 червня 2020 року у справі № 604/1022/17 (провадження № 61-43929св18), від 22 травня 2020 року у справі № 482/1398/19 (провадження № 61-1378св20), від 22 травня 2019 року у справі № 285/1777/17 (провадження № 61-39721св18), від 16 травня 2019 року у справі № 405/2770/17 (провадження № 61-30767св18), від 17 квітня 2019 року у справі № 357/13841/16-ц (провадження № 61-30638св18), від 30 жовтня 2019 року у справі № 141/480/17 (провадження № 61-31528св18), від 21 січня 2020 року у справі № 590/1087/17 (провадження № 61-37322св18), від 04 грудня 2019 року у справі № 468/1082/16 (провадження № 61-1340св17).
Аналіз пункту 7 частини третьої статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» дає підстави для висновку, що поняття «пірамідальна схема» у розумінні цієї норми має такі обов`язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару.
Таким чином, для кваліфікації «пірамідальної схеми» необхідна наявність усіх зазначених ознак.
Відсутність вказаних ознак виключає можливість визнання схеми як «пірамідальної», тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України.
Так, пірамідальній схемі властива сплата за можливість одержання окремим учасником компенсації, яка повинна надаватися за рахунок залучення цим учасником схеми інших споживачів.
Зазначений правовий висновок щодо застосування статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» висловлений у постановах Верховного Суду України від 11 вересня 2013 року у справі № 6-40цс13 та від 25 червня 2014 року у справі № 6-74цс14 і підстав для відступлення від цієї правової позиції немає.
Укладені між сторонами договори у рамках системи придбання товарів у групах не є утворенням та розвитком пірамідальних схем у розумінні пункту 7 частини третьої статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки ТОВ «Авто Просто» надає споживачам послуги на основі системи, кінцевим результатом якої на підставі договору з учасниками групи є отримання автомобіля всіма учасниками, а споживачі сплачують кошти саме за одержання послуги, яка споживається в процесі її виконання. Крім того, кожний учасник отримує автомобіль відповідно до платежів, здійснених ним самим, та продовжує сплачувати за автомобіль до повної виплати.
Такий правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 380/63/16-ц (провадження № 14-230цс18).
Якщо укладений сторонами правочин передбачає одержання споживачем необхідного йому товару, визначає умови (схему фінансування тощо), за яких такий товар може бути одержаний (у тому числі закріплює відповідні права та обов`язки сторін), то до такого правочину не може бути застосовано визначення «пірамідальної схеми».
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду України № 6-40цс13 від 11.09.2013 та від 25.06.2014 у справі № 6-74цс14, постановах Верховного Суду від 23.09.2019 року провадження №61-28568св18 справа № 371/240/17, від 25.09.2019 року провадження №61-15646св18 справа № 521/18102/16-ц .
ВИСНОВОК: В разі якщо споживач після ознайомлення з умовами договору погодився із запропонованими умовами, протягом 14 днів із дня його підписання не звертався з вимогою про розірвання договору, на виконання умов зазначеного правочину, сплачував кошти, що також свідчить про розуміння та визнання ним умов договору, суд відмовить в задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх недоведеністю.
Зазначене відповідає висновкам, викладеним в постановах Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 405/2770/17-ц,від 15 липня 2020 року в справі № 204/7352/17, від 17 вересня 2020 року у справі № 695/3295/18.
Матеріал по темі: «Придбання автомобіля по системі «періодичних внесків»