24 листопада 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 160/338/20, адміністративне провадження № К/9901/21341/20 (ЄДРСРУ № 93052886), від 15 жовтня 2020 року у справі № 816/1949/18, адміністративне провадження № К/9901/2193/19 (ЄДРСРУ № 92201653) та ін. досліджував питання щодо права скаржника на звернення із апеляційною скаргою безпосередньо в суд апеляційної інстанції.
Згідно з частиною 1 статті 297 КАС України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Водночас, підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Аналіз норми підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України дозволяє стверджувати, що структура першого речення цієї норми допускає її множинне тлумачення.
Європейський Суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження, тощо ("VOLOVIK v. UKRAINE", №15123/03, §45, ЄСПЛ, 06.12.2007).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення у справах "Каньєте де Хоньї проти Іспанії" (<…>), заява №55782/00, ECHR 2002-VIII; "Гору проти Греції" (№3) (Gorou v. Greece (no. 3)), заява №21845/03, від 22.06.2006; "Михолапа проти Латвії", заява №61655/00, від 31.05.2007).
У справах "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine), заяви №23759/03 та 37943/06, рішення від 14.10.2010 та "Серков проти України" (Serkov v. Ukraine), заява №39766/05, рішення від 07.07.2011, Суд дійшов висновку що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.
З огляду на наведене, Верховний Суду вважає, що особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 297 КАС України, підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України), які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд.
Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду відповідно до статті 297 КАС України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без мети захисту певного суспільного інтересу.
Верховним Судом неодноразово розглядались справи щодо подібних правовідносин, у яких було висловлено аналогічну правову позицію, а саме: від 19.07.2018 у справі №640/20036/17, від 26.09.2018 у справі №826/8873/16, від 20.12.2018 у справі №815/1402/18, від 06 березня 2019 року по справі №816/1760/18, від 05.03.2020 у справі №324/996/18 (ЄДРСРУ № 88027590).
(!!!) Таким чином, при поверненні апеляційної скарги без розгляду суд апеляційної інстанції виявляє надмірний формалізм і непропорційність між застосованими засобами і поставленою метою, внаслідок чого порушив право скаржника на апеляційний перегляд судового рішення (29 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №280/2098/19, адміністративне провадження №К/9901/23120/19 (ЄДРСРУ № 87238793)).
Разом з тим, станом на сьогоднішній день, ЄСІТС не функціонує, а скаржники мають невизначеність щодо порядку подання апеляційної скарг, і як наслідок, порушення строків подання апеляційних скарг тощо.
Особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 297 КАС України, підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідні положення КАС України), які надають їй право як безпосередньо подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд.
Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідні положення КАС України, яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду відповідно до статті 297 КАС України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без мети захисту певного суспільного інтересу.
Оскільки, як зазначено вище ЄСІТС не працює, матеріали справи в суді апеляційної інстанції відсутні, не можливо визначитися щодо дотримання строків звернення з апеляційною скаргою (ст. 295 КАС України), питання щодо відповідності апеляційної скарги вимогам ст. 296 КАС України, в тому числі правильності визначення та сплати судового збору, вирішення питань пов`язаних з відкриттям провадження по справі є неможливим.
ВИСНОВОК: Таким чином, з метою забезпечення прав учасників справи на своєчасний належний розгляд поданих апеляційних скарг, апеляційному суду достатньо витребувати із суду першої інстанції справу, рішення у якій оскаржується.
Матеріал по темі: «Поверненню адміністративного позову передує залишення його без руху»