instagram  telegram 2

Телефон: 066 183-78-12

Загально відомою є інформація, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» скасовані пільги по сплаті судового збору зокрема для фіскальних органів за подання позовів, апеляційних та касаційних скарг, тобто вони сплачують за ставками, які передбачені вищевказаним Законом.

Згідно Листа ВАСУ від 18.01.2012 року № 165/11/13-12 вимога  про  визнання  протиправним  рішення суб'єкта владних повноважень,  яке  впливає  на  склад  майна  позивача,  у  тому  числі   шляхом  безпідставного стягнення податків,  зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою. (до речі,  при цьому так було перекручене рішення ЄСПЛ: «Зі змісту  рішення  Європейського  суду  з  прав  людини  від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" вбачається,  що  збільшення  податковим  органом  зобов'язань  особи  з  податку  є  втручанням до його майнових прав»).

В подальшому, стосовно цього ж питання 05.02.2016 р. Пленум Вищого адміністративного суду України прийняв Постанову № 2 і рекомендує: - «визначати судовий збір у справах про оскарження податкових повідомлень-рішень за ставкою, передбаченою для спорів майнового характеру. Водночас чинне законодавство вказані вимоги як майнові не кваліфікує, та завданням адміністративного судочинства відновлення порушених прав на майно не визначає».

 Закон України «Про судовий збір» передбачає такі ставки судового збору (без встановлення верхньої межі), зокрема: 

3. За подання до адміністративного суду:

 

1) адміністративного позову:

 

майнового характеру, який подано:

 

суб'єктом владних повноважень, юридичною особою

1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати

   

 ІІ. За подання апеляційної скарги

110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви

ІІІ. За подання касаційної скарги

120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви

Для повноти картини хочу нагадати про Лист Державної податкової служби України від  від 05.01.12 №156/7/19-5017, який фіскали прийняли буквально, тобто якщо Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги -  то для уникнення будь – якої відповідальності (більш за все дисциплінарної) у будь – якому разі необхідно її подавати, а касаційна інстанція є остаточною ланкою судової системи, а отже після апеляції просто необхідно звернутися з касаційною скаргою, не приймаючи до уваги, що правова позиція «ні риба, ні м'ясо» і потрібно сплатити судовий збір (а, яка різниця, він то сплачується з державного бюджету, а не з кишені чиновника).

В моєї Статі «Щодо оскарження податкових повідомлень-рішень фіскальних (податкових) органів», я згадував про мій судовий спір з податковим органом на суму близько 15 млн. грн. (якщо сплачувалось би вже за новими ставками, то сума судового збору становила: 15 000 000 х 1,5 % = 225 000 грн.).

Рішенням суду першої інстанції були скасовані та визнані протиправними  всі спірні податкові - повідомлення рішення Відповідача (http://reyestr.court.gov.ua/Review/53814519 ) .

Необхідно відмітити, що рішення суду було всецільно обґрунтованим, Суддя  об’єктивно та неупереджено оцінив наявні докази, виступи, пояснення та дебати сторін, застосував діючу судову практику, як вітчизняну так і практику Європейського суду з прав людини, врахував листи та висновки фіскальних органів України  ( P.S. Для тих кому цікаво, які контраргументи я використовував, надаю зведені висновки та відповідні правові позиції, які були фундаментом моєї позовної заяви: Тут).

Однак, Фіскальна служба не погодилась з вищевказаним рішенням суду і  змінивши лише назву процесуального документу з «Заперечення на позов» на «Апеляційну скаргу» - звернулася за оскарженням.

Дива не вийшло і суд апеляційної інстанції скаргу Податкової інспекції відхилив (http://reyestr.court.gov.ua/Review/56060151) і стягнув судовий збір з фіскального органу на користь спеціального фонду Державного бюджету + інспекція залишилась винна Позивачу витрати по сплаті судового збору за подачу первісного позову .

Але інспекція не здається, вона, в рамках вже дослідженого судами Акта перевірки Позивача, виносить все нові і нові податкові – повідомлення рішення  … (які Позивач буде оскаржувати  вже за новими ставками судового збору з покладанням витрат на Відповідача, а останній, в свою чергу,  пройде «всі круги» судового захисту, щоб цілком і повністю зрозуміти, що у цій справі для інспекції немає і не може бути ніякої  судової перспективи…

Постає питання: навіщо необґрунтовані витрати бюджетних коштів (часу, зусиль, і.т.і.) за подачу безперспективних апеляційних/касаційних скарг з боку податкової Інспекції, чому Фіскальні органи не можуть оцінювати судові перспективи справи для збереження державних коштів і чому за це ніхто не несе відповідальності ???

А тим часом Позивач в очікуванні касаційної скарги від Податкової Інспекції….