28 жовтня 2020 року Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду в рамках справи № 752/18221/19, провадження № 51-3188км20 (ЄДРСРУ № 92571049), від 15 жовтня 2020 року Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в рамках справи № 937/2679/20, провадження № 51-3234км20 (ЄДРСРУ № 92315119), від 29 вересня 2020 року Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в рамках справи № 458/1013/18, провадження № 51-1965км20 (ЄДРСРУ № 92093177) та ін. досліджував питання щодо обчислення процесуального строку на оскарження процесуального рішення слідчого судді постановленого без виклику особи.
Відповідно до статті 24 КПК, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому зазначеним Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Механізм реалізації кримінально-процесуальних гарантій є по суті всією системою кримінально-процесуальних норм, які спрямовують кримінальне провадження на досягнення його завдань. Такими завданнями є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження та щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру.
Правило дотримання строку на апеляційне оскарження має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити розгляд кримінальних проваджень упродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Доступ до правосуддя є одним із основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК України).
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України від 02 червня 2016 року «Про судоустрій та статус суддів»).
Згідно з пунктами 1, 2, 17 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зокрема, забезпеченню права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Як зазначив Верховний Суд в постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 216/6423/19, провадження № 51-2063км20 (ЄДРСРУ № 91555073) суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.
За змістом п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Відповідно до ч. 3 ст. 395 КПК, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Таким чином, ст. 395 КПК розмежовує строки апеляційного оскарження ухвали суду або слідчого судді для осіб, які викликалися судом, та ухвали, постановленої судом без виклику особи, яка її оскаржувала. Для особи, яка оскаржує ухвалу суду або слідчого судді, постановлену за її викликом, але без її участі, кримінальне процесуальне законодавство пов`язує початок перебігу строку апеляційного оскарження такої ухвали з моменту її оголошення, а не з часом отримання копії судового рішення (28жовтня 2020 року Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду в рамках справи № 757/44157/19, провадження № 51- 255км20(ЄДРСРУ № 92571125)).
Окрім цього, згідно з висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, який викладено в постанові від 04 листопада 2019 року у справі № 760/12179/16-к, якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватись з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.
ВИСНОВОК: Обчислення процесуального строку на оскарження ухвали слідчого судді, постановленої без виклику особи яка її оскаржує, повинно відбуватися з дня отримання копії судового рішення (незалежно від публікації в реєстрі ЄДРСРУ), разом з тим, якщо ухвалу постановлено за викликом зацікавленої особи, але без її участі, то початок перебігу строку апеляційного оскарження такої ухвали розпочинається з моменту її оголошення (5 днів).
Матеріал по темі: «Ухвали слідчого судді про продовження строків досудового розслідування не оскаржується»