Здається все просто, відповідно до п. 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
В той же час, непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
05 березня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 825/1110/17, адміністративне провадження №К/9901/29035/18 (ЄДРСРУ № 88027959) погодився з вищевказаною позицією, але додав: «Невідповідність прийнятого керівником контролюючого органу наказу про проведення перевірки приписам абзацу третьому пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України може бути підставою для недопущення платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, однак не може бути підставою для скасування самого наказу»
Більше того, ще додав: «…не зазначення в наказі на проведення перевірки мети такої перевірки відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки…однак не зазначення в наказі мети проведення перевірки не є підставою для визнання протиправним такого наказу. Протиправним може бути визнано наказ у разі якщо такий прийнято без належних підстав для проведення відповідної перевірки».
Матеріал по темі: «Не допуск фіскалів для проведення перевірки: наслідки та належні докази»
Таким чином дії платника податків наступні: ознайомлення з пред’явленими (надісланими) документами від контролюючого органу та прийняття рішення про недопуск перевіряючих, якщо документи оформлені з порушенням (наприклад відсутня мета перевірки)…дії контролюючого органу – складання відповідного Акту (пункт 81.2 статті 81 ПКУ: У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків).
НАСЛІДКИ: Так, у зв'язку із не допуском посадових осіб фіскального органу до проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки Товариства, складено акт не допуску, а отже для прикладу можна навести справу №813/483/17 (ЄДРСРУ № 80168871), де Верховний Суд в своїй постанові від 28.02.2019 р. вказав, що підставою для адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків або майна, серед іншого, може бути факт не допуску ревізорів до проведення виїзної документальної перевірки такого платника.
Примітка: Обидва види арешту (коштів та/або майно), за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).
Таким чином, за таких обставин, наступний крок податкового органу це звернення до суду з вимогою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків у зв'язку із відмовою платника податків від проведення перевірки відповідно до п.п.94.6 ст. 94 ПК України.
Відповідно до положень пункту 94.6 статті 94 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
З системного аналізу вказаних положень ПК України слідує, що підставою арешту коштів на рахунку платника податків, серед іншого, може бути факт не допуску ревізорів до проведення виїзної документальної перевірки такого платника. Натомість факт недопуску до проведення перевірки може бути законним або незаконним. Платник податків має право не допустити до проведення до перевірки у разі порушення процедури або порядку проведення перевірки, або незаконності наказу на її проведення.
Треба відмітити, якщо платник податків не допускаючи контролюючий орган до перевірки, оскаржив наказ на перевірку, а судом визнано неправомірним та скасовано наказ про проведення перевірки, то відсутні підстави для задоволення позову фіскального органу про арешт коштів платника у зв’язку із не допуском перевіряючих.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.08.2019 по справі №813/906/18, від 12.02.2019 по справі № 813/3859/17 (ЄДРСРУ № 80036920).
Підсумовуючи зазначене вище можна змоделювати ситуацію (гіпотетично): 1) контролюючий орган неправильно склав документи (наприклад, не зазначив в наказі мети перевірки); 2) цим скористався платник і не допустив контролюючий орган на проведення перевірки; 3) податківці склали Акт та арештували майно, а суд арештував кошти платника; 4) платник пішов в суд оскаржувати наказ на перевірку і програв всі три інстанції, але є героєм він не допустив фіскальний орган до перевірки!!! Робота підприємства паралізовано… розпочалась процедура банкрутства…
ВИСНОВОК: Для того щоб підтвердити правомірність дій платника податків щодо не допуску податківців до перевірки, платник податків повинен оскаржити в судовому порядку наказ (та виграти справу)… у противному випадку контролюючий орган застосовує своє право на адміністративний арешт майна або коштів підприємства (через суд).
Таким чином, не завжди 100% вірною стратегією платника податків є не допуск перевіряючих до перевірки, тим більш, відповідно до новітньої судової практики Верховного суду, право оскаржити наказ на податкову перевірку у платника податків з’явилося й після безперешкодного допуску останніх!!!
Матеріал по темі: «Оскарження наказу на податкову перевірку після допуску перевіряючих»
Теги: налоговая проверка, податкова перевірка, наказ про проведення податкової перевірки, не допуск проверяющего, приказ на проведение налоговой проверки, оскарження наказу, направление, повідомлення платника податків, обжалование приказа налоговой, ДФС, НУР, ППР, Адвокат Морозов