Верховний суд зазначає, що у разі коли фізична особа - суб`єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується один податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09 липня 2019 року у справі № 810/6839/13-а, адміністративне провадження №К/9901/5533/18 (ЄДРСРУ № 82898660)).
Матеріал по темі: «Правові підстави для анулювання реєстрації статусу платника єдиного податку»
Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 Податкового кодексу України, тобто штрафні санкції можуть бути застосовані в межах 1095 днів. Крім того, необхідно зазначити, що перебіг строку в 1095 днів, визначеного статтею 102 Податкового кодексу України, починається з дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 липня 2019 року у справі №820/11541/13-а, адміністративне провадження №К/9901/4268/18 (ЄДРСРУ № 82857610).
Матеріал по темі: «Податкові спори: нарахування пені поза межами 1095 днів»
Посилання податкового органу, як на підставу поважності причин пропуску строку, на розміщення структурних підрозділів державного органу в різних приміщеннях, обґрунтовано визнано судами неповажними, оскільки такі обставини не можуть бути підставою, яка з об`єктивних та непереборних причин зумовлює наявність у податкового органу права на порушення вимог чинного процесуального законодавства щодо строків звернення до суду (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 липня 2019 року у справі № 826/9410/17, адміністративне провадження №К/9901/41380/18 (ЄДРСРУ № 82857406)).
Матеріал по темі: «Поновлення процесуальних строків у зв’язку відсутністю коштів для сплати судового збору»
Якщо у справі відсутній основний доказ, який визначає склад податкових правопорушень покладених в основу прийняття спірних рішень - акт перевірки, то це свідчить про те, що ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції не досліджував документ, який підтверджує наявність порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби ( Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року у справі № 819/2737/13, адміністративне провадження №К/9901/5607/18 (ЄДРСРУ № 82758943)).
Матеріал по темі: «Акт податкової перевірки не оскаржується в судовому порядку»
Верховний Суд звертає увагу, що повернення скарги на підставі підпункту 15.5 пункту 1 Перехідних положень КАС України не є таким, що унеможливлює повторне звернення до суду. Щодо поважності цієї обставини, як причини пропуску строку, то випадки подання апеляційних скарг безпосередньо до суду апеляційної інстанції замість суду першої інстанції були непоодинокими (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року у справі № 1140/3385/18, адміністративне провадження №К/9901/15004/19 (ЄДРСРУ № 82791998)).
Матеріал по темі: «Подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції»
Заявлені до адміністративного суду вимоги про скасування рішень відповідача-суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 липня 2019 року у справі № 826/17147/18, адміністративне провадження №К/9901/5139/19 (ЄДРСРУ № 82857400)).
Матеріал по темі: «Податковий орган починає та (не) виграє…»
Теги: штраф, пропуск строків, судовий збір, надмірний формалізм, акт податкової перевірки, податкові спори, судова практика, Адвокат Морозов