instagram  telegram 2

Телефон: 066 183-78-12

01 березня 2019 р. Дніпропетровський окружний адміністративний суд в рамках справи № 804/8707/16 (ЄДРСРУ № 80215449) після 2-х річних судових баталій прийняв відмову фіскального органу від позовних вимог до платника податків (увага!!!) у зв’язку «із відсутністю у відповідача заборгованості»!!!

Суть справи: 06.12.2016 р. Державна податкова інспекція звернулася з позовом до ТОВ та просила стягнути на користь державного бюджету податковий борг в сумі 18 155 748, 94 грн…

… а вже, 28.02.2019 р. фіскальний орган подає до канцелярії суду клопотання, у якому відмовляється від позову у зв'язку із відсутністю у платника податків заборгованості !!!

Як же 18 000 000 грн. (податкові повідомлення рішення станом за 2015-2016 р.р.) за два роки трансформувались у відсутність податкового боргу???

Як відомо, найкращою стратегіє є наступ, а отже в даному судовому спорі, була обрана стратегія – «оскарження спірних ППР та наказу про проведення податкової перевірки, як в адміністративному (фактично з метою поновлення процесуальних строків) так і в судовому порядку з одночасним зупиненням першочергового провадження щодо стягнення «узгодженого» податкового боргу з платника податків!!!

Стадії судового провадження стосовно спірного наказу податкового органу:

  • Постановою суду першої інстанції позовні вимоги ТОВ були задоволені, визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ «Про призначення документальної невиїзної перевірки ТОВ »;
  • Постановою апеляційного суду вищевказану постанову окружного адміністративного суду було скасовано та у задоволенні позовних вимог відмовлено…((;
  • Постановою Верховного Суду касаційну скаргу ТОВ було задоволено, постанову апеляції скасовано, а постанову суду першої інстанції було залишено в силі…));

Більш детально та з відповідними посиланнями на судовий реєстр зазначена тема розкрита в матеріалі: «Доцільність оскарження наказу про податкову перевірку після її проведення» … однак реалізація цього плану вимагає відповідних зусиль та витримки!!!

Врешті решт приймаючи до уваги наявність остаточного судового рішення Верховного суду «про визнання протиправним та скасування наказу фіскального органу про проведення перевірки» та ураховуючи усталену судову практику (постанови Верховного Суду від 16.01.2018 року у справі № 826/442/13-а, від 12.06.2018 №821/597/17 та ін.) і оскільки, податкові-повідомлення рішення приймаються на підставі порушень, що повинні бути встановлені посадовими особами органів ДФС в ході перевірки та бути відображені в акті такої перевірки, то визнання протиправним і скасування в судовому порядку наказу про проведення такої перевірки, а також визнання неправомірними дій посадових осіб органів ДФС щодо проведення перевірки та складання акту перевірки - автоматично нівелює правове значення прийнятого за результатами такої перевірки податкового повідомлення-рішення… отже, спірні ППР були скасовані судом, як протиправні!!! (http://reyestr.court.gov.ua/Review/77368224 ) .

Авжеж, не погоджуючись з вищевикладеним судовим рішенням суду першої інстанції фіскальний орган (і навіть орган місцевого самоврядування, який був залучений у справу – оренда комунальної землі) зверталися з апеляційними скаргами… і тут…. на «захисті» платника податків виступає законодавча перепона …. «Непомірні ставки судового збору при оскарженні податкового повідомлення-рішення» більше того, податкове управління намагалося викрутитися з цієї ситуації подачею до суду відповідних клопотань щодо: 1) продовження строку для виправлення недоліків апеляційної скарги; 2) відстрочення, розстрочення сплати судового збору; 3) звільнення від сплати судового збору, однак результат один -  позиція Верховного суду: «обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є об'єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення»!!!

«Поновлення процесуальних строків у зв’язку відсутністю коштів для сплати судового збору»

В результаті всього вищепереліченого, 06 березня 2019 року Третій апеляційний адміністративний суд в рамках справи № 804/4527/17 (ЄДРСРУ № 80315599) апеляційну скаргу фіскального органу повернув без розгляду, а отже рішення суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування ППР набрало законної сили… так 18 000 000 грн. «узгодженого» податкового боргу перетворились у відмову фіскального органу від позовних вимог до платника податків (увага!!!) у зв’язку «із відсутністю у відповідача заборгованості»!!!

 

 

P.s. Станом на сьогодення, залишилось декілька судових процесів про стягнення пені по «узгодженим зобов’язанням» яка накопичувалась за періоди судових баталій платника податку з фіскальним органом… однак у зв’язку «із відсутністю у відповідача заборгованості» вважаю, що наступним кроком податкового управління буде відмова і від цих позовів!

P.s.s. Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір" у разі відмови позивача від позову суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову…виходячи з того, що судом прийнято відмову податкового органу від позову, то підлягає поверненню з Державного бюджету України і 50 відсотків суми судового збору сплаченого податковим органом (виходячи із розрахунку 272 336,23 грн.*50%).