27 квітня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів касаційного адміністративного суду в рамках справи № 813/1688/17, адміністративне провадження №К/9901/3873/17 (ЄДРСРУ № 73700766) досліджував питання: «Чи є суб’єкт господарювання при реалізації підакцизних товарів через магазин безмитної торгівлі платником акцизного податку?».
Суд вказав, що підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Згідно з підпунктом 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України платником акцизного податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
Відповідно до підпункту 213.2.1 пункту 213.2 статті 213 Податкового кодексу України до операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню віднесено вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України.
ВАЖЛИВО: Товари (продукція) вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною декларацією, у тому числі, якщо відвантаження відбулося у звітному періоді, а вивезення (експортування) - у наступному звітному періоді і на дату подання декларації з акцизного податку за звітний місяць наявна така митна декларація.
У підпункті 213.3.3 пункту 213.3 статті 213 Податкового кодексу України вказано, що звільняються від оподаткування наступні операції з підакцизними товарами: ввезення підакцизних товарів (продукції) з-за меж митної території України на митну територію України, якщо при цьому згідно із законом не справляється податок на додану вартість у зв'язку з розміщенням товарів (продукції) у митних режимах: реімпорту, транзиту, тимчасового ввезення, митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території, знищення або руйнування, відмови на користь держави.
Частина 1 статті 140 Митного кодексу України передбачає, що безмитна торгівля - це митний режим, відповідно до якого товари, не призначені для вільного обігу на митній території України, знаходяться та реалізуються для вивезення за межі митної території України під митним контролем у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України, відкритих для міжнародного сполучення, та на повітряних, водних або залізничних транспортних засобах комерційного призначення, що виконують міжнародні рейси, з умовним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт та експорт таких товарів, та без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, у тому числі видів контролю, зазначених у частині першій статті 319 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 141 Митного кодексу України у митний режим безмитної торгівлі поміщуються іноземні та українські товари, які ввозяться з-за меж митної території України або вивозяться з митної території України.
Іноземні товари поміщуються у митний режим безмитної торгівлі з умовним звільненням від оподаткування митними платежами.
(!!!) Поміщення українських товарів у митний режим безмитної торгівлі для цілей оподаткування вважається експортом цих товарів.
Частинами 1, 2 статті 420 Митного кодексу України передбачено, що магазин безмитної торгівлі - це спеціалізований торговельний заклад, розташований у пункті пропуску через державний кордон України, відкритому для міжнародного сполучення, а також на повітряному або водному транспортному засобі комерційного призначення, що виконує міжнародні рейси, та призначений для реалізації товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі.
Магазини безмитної торгівлі здійснюють продаж товарів громадянам, які виїжджають за межі митної території України, а також пасажирам міжнародних рейсів, які виконуються повітряними та водними транспортними засобами комерційного призначення, що експлуатуються резидентами. Реалізація магазинами безмитної торгівлі товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі, підприємствам забороняється.
Відповідно до пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
У абзаці першому пункту 2 розділу І Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 14, вказано, що декларація складається та подається особами, визначеними статтею 212 розділу VI Кодексу як платники акцизного податку.
ВИСНОВОК: З огляду на викладене, суб’єкт господарювання при реалізації підакцизних товарів через магазин безмитної торгівлі не є платником акцизного податку, а отже у суб’єкта господарювання, який не є платником акцизного податку при реалізації підакцизних товарів через магазин безмитної торгівлі, відсутній обов'язок з подання декларацій з цього податку.
Аналогічне твердження міститься також й у листі ДФС від 26.04.2017 № 9011/6/99-99-15-03-03-15.
Теги: реалізація підакцизних товарів, магазин безмитної торгівлі, суб’єкт господарювання, платник акцизного податку, податкові спори, Верховний суд, судова практика, Адвокат Морозов