Уточнюючі декларації під час проведення перевірки платника податків

П. 75.1. ст. 75 ПКУ передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

В свою чергу п.п. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75 ПКУ вказує, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Положеннями п. 50.1 ст. 50 ПК України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

ВАЖЛИВО: Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п. 169.4 ст. 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

В свою чергу, згідно п. 50.2. ст. 50 ПК України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Таким чином, законодавством передбачено право платників податків на самостійне виправлення виявленої помилки, що містяться у раніше поданій податковій декларації, шляхом надіслання уточнюючого розрахунку, протягом 1095 днів.

Разом з тим, як вказує Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 04 жовтня 2017 року по справі № К/800/29534/16 (ЄДРСРУ №69388265), якщо  платника податку не було повідомлено про проведення податковим управлінням камеральної перевірки підприємства, тобто, на момент подання уточнюючої декларацій позивачу не було відомо про проведення такої,  то відповідно не володіючи відомостями щодо проведення камеральної перевірки, позивач не міг застосувати п. 50.2 ст. 50 ПК України, а тому його дії з подання уточнюючої декларації не можуть вважатись протиправними, та повинні враховуватися відповідачем в порядку та спосіб, передбачений законодавством.

Теги: уточнююча декларація, проведення перевірки, документальні, камеральні, виїзні, податковий орган, налоговая, платник податків, виправлення помилки, податкова декларація, судова практика, Адвокат Морозов