Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Законом України «Про судовий збір» встановлено, що за подання заяв, скарг до суду на всій території України справляється судовий збір.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
ВАЖЛИВО: Закон України «Про захист прав споживачів» у цій частині у зв'язку із прийняттям Закону України «Про судовий збір» (у редакції від 08 липня 2011 року) не змінений, з нього не виключена вказівка про звільнення споживачів від сплати судового збору.
За таких обставин при чинності Закону України «Про захист прав споживачів», яким встановлені права споживача, визначені механізми їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, серед яких право на звернення до суду, складовою забезпечення якого є звільнення споживача від сплати судового збору, саме по собі незазначення споживачів у переліку осіб, що згідно зі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» мають пільги щодо сплати судового збору, не може свідчити, що споживачі такої пільги, встановленої відносно них спеціальним Законом, який гарантує захист їх прав, не мають (Ухвала ВССУ від 15 лютого 2017 року у справі № 522/7388/16-ц, ЄДРСРУ № 65038773).
Більше того, відповідно до роз'яснень, викладених у п. 5 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», оскільки ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, то при визначенні таких пільг слід керуватися іншим законодавством України, наприклад ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Правовою позицією Верховного Суду України, викладеної у постанові від 18 листопада 2014 року у справі № 6-187цс15, передбачено, що незалежно від предмета та підстав позову та незважаючи на те, хто звернувся з позовом до суду (банк або інша фінансова установа чи споживач), на правовідносини, що виникають зі споживчого кредиту, поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів». (Ухвала ВССУ від 01 березня 2017 року у справі №465/4917/15-ц, ЄДРСРУ № 65066936).
Між тим….
… в статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, що однозначно розуміється як початок дії закону з моменту набрання ним чинності і припинення з утратою чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Конституційний Суд України Рішенням від 9 лютого 1999 року у справі № 1-7/99 конкретизував зазначений принцип, указавши, що положення частини першої статті 58 Конституції України щодо «незворотності» дії законів та інших нормативно-правових актів необхідно розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).
При цьому суд зазначив, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може передбачатися шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Для процесуального закону це означає, що діє в часі той процесуальний закон, на момент та час дії якого вчиняється процесуальна дія.
Відносно змін у статті 5 Закону України «Про судовий збір» щодо кола осіб, які звільняються від сплати судового збору, це означає, що звуження законом кола осіб, які звільняються від сплати судового збору, не може бути підставою для покладення на цих осіб обов'язку зі сплати судового збору після вчинення процесуальної дії, зокрема після відкриття провадження. Водночас зазначена норма не передбачає продовження дії прав, які діяли раніше.
ВАЖЛИВО: З огляду на зазначене можна дійти висновку про те, що процесуальний закон визначає свою дію в часі саме за часом вчинення відповідних процесуальних дій.
За таких умов Закон України «Про судовий збір» має застосовуватися в редакції, яка діяла на момент вчинення певної процесуальної дії.
Частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Проте, при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.
В рішенні Конституційного Суду України № 12-рп/2013 від 28 листопада 2013 року, яке є остаточним та обов'язковим до виконання на території України, також зазначено, що перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання позову, визначено у статті 5 Закону України «Про судовий збір» і цей перелік є вичерпним.
Оскільки спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати є Закон України «Про судовий збір», то саме цей Закон підлягає застосуванню.
Аналогічна думка висловлена Верховним Судом України в ухвалах від 16.01.2016 року (справа № 6-3084ц15), від 29.01.2016 року (справа № 6-209ц16), від 03.02.2016 року (справа № 6-228ц16), від 09.02.2016 року (справа № 6-36ц16), від 01.03.2016 року (справа № 6-484ц16).
ВИСНОВОК: виходячи з того, що статтею 5 Закону України «Про судовий збір» не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору, відсутні правові підстави для звільнення позивачів-споживачів від сплати судового збору за подання відповідної позовної заяви.
P.s. судова практика Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивiльних та криминальних справ щодо звільнення споживачів від сплати судового збору :
- від 01 березня 2017 року у справі № 465/4917/15-ц, ЄДРСР № 65066936,
- від 22 лютого 2017 року у справі № 753/16764/16-ц, ЄДРСР № 65038924,
- від 15 лютого 2017 року у справі № 522/7388/16-ц, ЄДРСР № 65038773,
- від 15 лютого 2017 року у справі № 739/16734/15-ц, ЄДРСР № 65009198,
- від 08 лютого 2017 року у справі № 760/285/16-ц, ЄДРСР № 64855821,
- від 01 лютого 2017 року у справі № 404/6390/15-ц, ЄДРСР № 64739928,
- від 21 грудня 2016 року у справі № 470/264/16-ц, ЄДРСР № 63583267,
- від 21 грудня 2016 року у справі № 756/5020/16-ц, ЄДРСР № 63715829,
- від 14 грудня 2016 року у справі № 755/5357/16-ц, ЄДРСР № 63511537,
- від 07 грудня 2016 року у справі № 705/1121/15-ц, ЄДРСР № 63511213,
- від 23 листопада 2016 року у справі № 761/38395/14-ц, ЄДРСР № 62960589,
- від 16 листопада 2016 року у справі № 310/2636/16-ц, ЄДРСР № 62881167,
- від 16 листопада 2016 року у справі № 761/23294/15-ц, ЄДРСР № 62849071,
- від 16 листопада 2016 року у справі № 757/8774/15-ц, ЄДРСР № 63049591,
- від 16 листопада 2016 року у справі № 362/5568/15-ц, ЄДРСР № 62787780,
- від 09 листопада 2016 року у справі № 761/38469/15-ц, ЄДРСР № 62754415,
- від 02 листопада 2016 року у справі № 565/931/15-ц, ЄДРСР № 62662351,
- від 02 листопада 2016 року у справі № 565/183/16-ц, ЄДРСР № 62524555,
- від 02 листопада 2016 року у справі № 522/1423/16-ц, ЄДРСР № 62524789,
- від 02 листопада 2016 року у справі № 755/16234/15-ц, ЄДРСР № 62524791,
- від 26 жовтня 2016 року у справі № 752/1663/16-ц, ЄДРСР № 62524728,
- від 26 жовтня 2016 року у справі № 208/1109/15-ц, ЄДРСР № 62524532,
- від 19 жовтня 2016 року у справі № 758/8916/15-ц, ЄДРСР № 62202025,
- від 19 жовтня 2016 року у справі № 757/29939/14-ц, ЄДРСР № 62136645,
- від 05 жовтня 2016 року у справі № 401/3274/15-ц, ЄДРСР № 62319259,
- від 05 жовтня 2016 року у справі № 522/627/16-ц, ЄДРСР № 61905929,
- від 28 вересня 2016 року у справі № 565/1606/15-ц, ЄДРСР № 61922130,
- від 28 вересня 2016 року у справі № 565/1640/15-ц, ЄДРСР № 61830402,
- від 21 вересня 2016 року у справі № 342/1094/15-ц, ЄДРСР № 61690155,
- від 21 вересня 2016 року у справі № 289/1895/15-ц, ЄДРСР № 61558985,
- від 21 вересня 2016 року у справі № 325/1728/15-ц, ЄДРСР № 61559005,
- від 21 вересня 2016 року у справі № 752/7597/15-ц, ЄДРСР № 61494909,
- від 14 вересня 2016 року у справі № 759/18939/15-ц, ЄДРСР № 61426127,
- від 14 вересня 2016 року у справі № 565/1061/15-ц, ЄДРСР № 61398588,
- від 14 вересня 2016 року у справі № 565/34/16-ц, ЄДРСР № 61387042,
- від 09 вересня 2016 року у справі № 753/16296/14, ЄДРСР № 61197556,
- від 07 вересня 2016 року у справі № 565/1617/15-ц, ЄДРСР № 61205518,
- від 27 липня 2016 року у справі № 398/1672/15-ц, ЄДРСР № 59350852,
- від 20 липня 2016 року у справі № 565/559/15-ц, ЄДРСР № 59141887,
- від 06 липня 2016 року у справі № 344/15371/15-ц, ЄДРСР № 58850785,
- від 22 червня 2016 року у справі № 289/95/16-ц, ЄДРСР № 58763623,
- від 15 червня 2016 року у справі № 521/12056/15-ц, ЄДРСР № 58489512,
- від 08 червня 2016 року у справі № 524/3876/15-ц, ЄДРСР № 58400019,
- від 25 травня 2016 року у справі № 520/16633/14-ц, ЄДРСР № 58045384,
- від 18 травня 2016 року у справі № 405/7915/15-ц, ЄДРСР № 58045164,
- від 18 травня 2016 року у справі № 565/1557/15-ц, ЄДРСР № 57871292,
- від 27 квітня 2016 року у справі № 756/13114/15-ц, ЄДРСР № 57616538,
- від 27 квітня 2016 року у справі № 753/22632/15-ц, ЄДРСР № 57462898
Теги: судебный сбор, судовий збір, звільнення від сплати судового збору, пільги щодо сплати судового збору, про судовий збір, про захист прав споживачів, судові витрати, порушення прав споживачів, судова практика, Адвокат Морозов