instagram  telegram 2

Телефон: 066 183-78-12

Ухвала суду є формою судового рішення (п. 1 ч. 1 ст. 258 ЦПК України), яким оформлюються процесуальні (процедурні) дії суду і яка не пов’язана з вирішенням спору по суті справи.

Процедурні питання, пов’язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (ч. 2 ст. 258 ЦПК України).

Виходячи з положень ст. 259 ЦПК України та в залежності від процесуальної форми (усно чи письмово) ухвали суду можна поділити на два види:

Письмові: ухвали суду, які оформлюються окремим процесуальним документом та постановляються в нарадчій кімнаті (ч. 4 ст. 259 ЦПК України);

Усні (протокольні): ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, які заносяться до протоколу судового засідання (ч. 5 ст. 259 ЦПК України).

Письмові ухвали:

  • які постановляються в нарадчій кімнаті - оформлюються окремим процесуальним документом (ч. 4 ст. 259 ЦПК України);
  • якими закінчується розгляд справи або вирішення питання по суті (закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, виконання рішення іноземного суду, скасування рішення третейського суду/видачу виконавчого листа);
  • ухвали, які підлягають примусовому виконанню або направляються сторонам (про забезпечення позову, призначення судової експертизи, привід свідка, відкриття провадження);
  • які підлягають оскарженню окремо від рішення суду (ст. 353 ЦПК України).

Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи (ч. 5 ст. 259 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 260 ЦПК України ухвала, що викладається окремим документом, складається з:

1) вступної частини із зазначенням: а) дати і місця її постановлення; б) найменування суду, прізвища та ініціалів судді (суддів);  в) імен (найменувань) учасників справи;

2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою;

3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;

4) резолютивної частини із зазначенням: а) висновків суду; б) строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Всі інші ухвали можуть буть оформлені усно, з обов’язковим занесенням до протоколу судового засідання (протокольні ухвали), але Закон не містить заборони для суду на викладення будь-якої ухвали окремим документом що, в свою чергу, є додатковим часовим навантаженням на суд, але виключає фактор «невмотивованості» у випадку незгоди з цим рішенням стороною по справі.

 

 

Матеріал по темі: «Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції»

 

 

 

 

судове рішення, протокольна ухвала, окреме оскарження, журнал судового засідання, постанова суду, вирок, невиконання, ухилення від виконання, перешкоджання, кримінальна відповідальність, прямий умисел, бездіяльність, реальна можливість виконання, судова