Питання: Війна чи військовий стан?
Якщо коротко: фактично це одне й теж, але перше це "процес", а друге правовий режим, коли гуртуються сили та засоби для захисту або для відсічі від збройної агресії.
ВАЖЛИВО: Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України (ч. 1. ст. 2 цього ж Закону).
Практично аналогічне визначення містить й Закон України «Про оборону України».
В той же час, ч. 1 ст. 4. Закону 1932-XII встановлює, що у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.
З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни (ч. 3 ст.4 Закону).
Правові аспекти оголошення стану війни закріплено також у ІІІ Конвенції про відкриття воєнних дій, яку було прийнято на Другій конференції 18 жовтня 1907 року в Гаазі.
Питання: Звуження або обмеження прав Громадян
Слід пам’ятати, що ст. 64 Конституції України передбачає, що під час воєнного стану можуть встановлюватися окремі тимчасові обмеження прав і свобод за виключенням тих, що передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63:
Стаття 24. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом;
Стаття 25. Громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство;
Стаття 27. Кожна людина має невід'ємне право на життя;
Стаття 28. Кожен має право на повагу до його гідності;
Стаття 29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність;
Стаття 40. Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади;
Стаття 47. Кожен має право на житло;
Стаття 51. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї;
Стаття 52. Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним;
Стаття 55. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом;
Стаття 56. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади;
Стаття 57. Кожному гарантується право знати свої права і обов'язки;
Стаття 58. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи;
Стаття 59. Кожен має право на професійну правничу допомогу;
Стаття 60. Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази;
Стаття 61. Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення;
Стаття 62. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду;
Стаття 63. Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
Матеріал по темі: «Відповідальність за порушення комендантської години»
«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ», «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ», «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ», «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ», «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ», «NO WAR»