30 вересня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 331/2748/21, провадження № 61-6664св22 (ЄДРСРУ № 106533225) досліджував питання щодо спрощеного провадження в суді апеляційної інстанції за наявними в справі матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи.
У своєму рішенні Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), становить фундаментальний принцип, та має на увазі зокрема право на «усне слухання». При цьому право на публічний розгляд було б позбавлене сенсу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом.
В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (§ 25, 27 рішення ЄСПЛ від 13 грудня 2011 року у справі «Trudov v. Russia, № 43330/09).
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Частиною першою статті 369 ЦПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
(!!!) Отже, суд апеляційної інстанції розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням та викликом учасників справи, або в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.
За змістом частини першої статті 176 ЦПК України є очевидним, що ціна позову визначається виключно у позовах, де заявлені вимоги майнового характеру.
У позовах немайнового характеру ціна позову не визначається.
Системний аналіз положень процесуального закону дає підстави для висновку, що приписи частини першої статті 369 ЦПК України про розгляд апеляційним судом справи в порядку спрощеного позовного провадження за наявними в справі матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи можуть бути застосовані лише у випадку, коли позивачем заявлені виключно вимоги майнового характеру і ціна позову є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження).
ВИСНОВОК: Якщо у справі наявні вимоги немайнового характеру, то розгляд такої справи в суді апеляційної інстанції здійснюється виключно в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Положення статті 369 ЦПК України не надають суду апеляційної інстанції дискреції у питанні вибору порядку розгляду справи, предметом спору якої є вимоги немайнового характеру.
Відповідний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 761/47244/19 (провадження № 61-5178св21), від 18 серпня 2021 року у справі № 199/7148/20 (провадження № 61-7998св21), 24 травня 2021 року у справі №391/35/19 (провадження № 61-7814св20) та підтриманий Великою Палатою Верховного Суду 10 серпня 2022 року у справі № 202/4233/16, провадження № 14-222цс21 (ЄДРСРУ № 105961909).
Матеріал по темі: «Закриття провадження у справі у зв’язку із відсутністю предмета спору»