instagram  telegram 2

Телефон: 066 183-78-12

29 грудня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 520/12882/2020, адміністративне провадження № К/9901/11079/21  (ЄДРСРУ № 102362391) досліджував питання щодо наслідків розгляду справи за неповного складу учасників судового процесу.

Відповідно до статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

З аналізу наведеної статті КАС України вбачається, що як заміна первинного відповідача належним, так і залучення співвідповідача у справі належить до повноважень суду першої інстанції. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження позбавлений можливості в межах наданих йому КАС України процесуальних повноважень залучити співвідповідача до участі у справі, встановивши наявність на це підстав. Так само, в силу приписів статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями направляти справу на новий розгляд, у разі виявлення поршень норм процесуального права, які є безумовною підставою до скасування судового рішення.

Верховний Суд у постановах від 1 липня 2021 року (справа №628/348/18), від 16 листопада 2020 року (справа №398/2077/17), від 29 вересня 2020 року (справа №823/2479/18) та від 27 лютого 2020 року (справа №818/1512/17), аналізуючи подібні ситуації процесуального характеру, зазначив наступне:

Визначення відповідачів, предмета і підстав заявленого позову є правом позивача. Натомість, з`ясування складу учасників судового процесу, встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності є процесуальним обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте, під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.

Підхід суду першої інстанції до вирішення спору за неповного складу учасників судового процесу є формальним, оскільки суд, володіючи відповідними повноваженнями, не з`ясував, хто є належним відповідачем (відповідачами) у справі, та, при наявності у справі відповідних доказів, не вирішив питання про залучення до участі у справі належного співвідповідача, що мало наслідком розгляд справи за неповного складу учасників судового процесу.

Таким чином, заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції, а іншого процесуальним законодавством не передбачено.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові по справі № 162/445/16-а від 02.09.2020 року.

ВИСНОВОК: Якщо, порушення процесу призвело до незалучення судом першої інстанції одного з належних відповідачів у справі, а суд апеляційної інстанції позбавлений можливості виправити допущене порушення, то означені рішення не можуть залишатися в силі з огляду на завдання адміністративного суду, визначене статтею 2 КАС України.

 

P.s. Втім слід додати, якщо апеляційний суд виявив вищевказане порушення на стадії апеляційного перегляду, то у задоволенні позовних вимог до неналежного відповідача слід відмовити не зважаючи на правову позицію заявника, в противному випадку вказані рішення будуть скасовані касаційним Судом.

 

Матеріал по темі: «Наслідки незалучення до участі у справі особи, як співвідповідача»

 

податкові спори, налоговые споры, налоговый залог, арест счетов, оплата налогов, контрагент, уступка, поступка, ТТН, накладная, судебная практика, працівникі, виробничі ресурси, оскарження податкових повідомлень – рішень в суд, обжалование, Акт налоговой