13 серпня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 910/21107/20 (ЄДРСРУ № 98971163) досліджував питання щодо самостійної перевірки судом повноважень представника юридичної особи.
Згідно із частиною третьою статті 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Верховний Суд в постанові від 02.07.2020 у справі N 9901/39/20, ухвалах від 13.03.2020 у справі N 922/2844/19, від 22.02.2021 у справі N 908/183/20 звернув увагу на те, що за загальним правилом у теорії права самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси за законом, статутом, положенням.
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Відповідно до статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються офіційними, достовірними і можуть бути використані для будь-якого державного органу, яким є і суд.
З огляду на зазначену законодавчу норму Верховний Суд дотримується такої позиції: якщо до поданої заяви (скарги), клопотання не додано документів, які б підтверджували повноваження особи представляти юридичну особу в порядку самопредставництва в суді відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) на момент подання заяви (скарги), і такі документи відсутні в матеріалах справи, то суд не позбавлений права перевірити прізвище, ім`я, по батькові, дату обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи та уповноважені представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, а також дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, наведені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ухвали КГС ВС від 23.01.2020 у справі N 926/1336/19, від 07.03.2018 у справі N 921/502/17-Г/8, від 13.03.2020 у справі N 922/2844/19).
Також Верховним Судом в ухвалах від 07.03.2018 у справі N 921/502/17-Г/8, від 23.01.2020 у справі N 905/1144/19, від 02.03.2020 у справі N 910/6718/19, від 13.03.2020 у справі N 922/2844/19, від 23.01.2020 у справі N 926/1336/19 викладено правову позицію, що за відсутності в матеріалах справи документів, які б підтверджували повноваження особи представляти юридичну особу як представника (адвоката) в суді або діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва, та відсутності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей, що така особа уповноважена діяти від імені юридичної особи в суді без довіреності в порядку самопредставництва, касаційна скарга у справі не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню скаржнику.
Отже, вирішуючи питання наявності повноважень у особи, яка звертається від імені юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування в порядку самопредставництва, суд з урахуванням вимог частини другої статті 86 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності повинен дослідити документи, на підставі яких відповідна особа уповноважена діяти від імені органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, іншої юридичної особи незалежно від порядку її створення в порядку самопредставництва, а також перевірити наявність відповідних відомостей та документів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
В свою чергу, для іноземних юридичних осіб, відомості про керівника яких і його повноваження відсутні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повинні надаватися документи на підтвердження повноважень такого керівника, видані відповідно до законодавства країни місцезнаходження такої юридичної особи, які належним чином оформлені для їх представлення на території України, відповідно до міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Подібна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №522/20475/16-ц, від 18.06.2018 у справі №826/17190/17, від 19.11.2018 у справі №826/15813/16, від 23.04.2021 у справі №916/1457/19, від 06.07.2021 у справі №910/6260/20.
ВИСНОВОК: Суд не позбавлений можливості самостійно перевірити уповноваженого представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами за допомогою Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, окрім іноземних юридичних осіб, відомості про керівника яких і його повноваження відсутні в Реєстрі.
Матеріал по темі: «Представництво інтересів в суді по копії довіреності»
Теги: повноваження представника юридичної особи, уповноважена особа, підтвердження повноважень, самопредставництво, ЄДР, завірення довіреності, представництво інтересів, ордер, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов