05 січня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 1718/2-а-834/11, адміністративне провадження № К/9901/31721/20 (ЄДРСРУ № 94022404) досліджував питання щодо апеляційного оскарження ухвал про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження, так і про відмову у заміні сторони, а також протокольних ухвал.
Згідно з Конституцією України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, головним обов`язком якої є утвердження і забезпечення прав і свобод людини (частина друга статті 3); органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6); в Україні визнається і діє принцип верховенства права, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (стаття 8).
Основним Законом України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина перша статті 55). Відмова суду в прийнятті позовних заяв, скарг, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке за статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
КАС України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного оскарження рішень суду. Даний принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень.
Відмова у відкритті апеляційного провадження суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закріпленого, зокрема, у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Верховний Суд також зазначає, що Конституція України як закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).
Перегляд судових рішень, зокрема, в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).
Отже, право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті положень частини першої статті 55, пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду.
23 вересня 2020 року Верховний Суд в рамках справи № 756/12128/15-ц, провадження № 61-4486св19 (ЄДРСРУ № 92173350) наголосив, що постановлення судом першої інстанції ухвали про заміну сторони правонаступником не виходячи до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання не змінює вимоги пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК України про те, що такий вид ухвал підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду та не може бути перешкодою у реалізації однієї з основних засад судочинства - забезпечення апеляційного оскарження судового рішення, а отже помилковим є висновок суду апеляційної інстанції щодо допустимості оскарження в апеляційному порядку лише судових рішень, оформлених окремим документом.
Схожих за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 05 лютого 2019 року у справі № 903/381/18.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
Зі змісту пункту 20 частини першої статті 294 КАС України слідує, що процесуальним законом право на апеляційне оскарження відповідних ухвал суду не поставлено в залежність від результату вирішення процесуального питання судом першої інстанції.
ВИСНОВОК: Таким чином, пункт 20 частини першої статті 294 КАС України слід розуміти так, що у адміністративному процесі апеляційному оскарженню підлягають ухвали суду першої інстанції, як про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження, так і про відмову у заміні сторони.
Подібне трактування положень частини першої статті 294 КАС України щодо можливості оскарження ухвали суду першої інстанцій окремо від рішення суду застосовано Верховним Судом у постанові від 11 червня 2019 року у справі №826/5780/15 (ЄДРСРУ № 82315886), зокрема суд вказав, що апеляційному перегляду підлягають як ухвали про зупинення провадження так і ухвали про відмову в поновлені судового провадження.