24 грудня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 826/6140/16, адміністративне провадження № К/9901/41613/18 (ЄДРСРУ № 93792620) досліджував питання щодо податкових наслідків у разі погашення поручителем заборгованості перед кредитором за боржника.
Законодавче визначення поворотної фінансової допомоги закріплене у підпункті 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України, а саме поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення;
Правові норми договору поруки регулюються статтями 553 - 559 ЦК України.
Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання (частина 2 статті 556 ЦК України).
Отже, до поручителя у разі виконання зобов'язань за боржника переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні.
Порядок оподаткування операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями встановлено пунктом 153.4 ПК України.
Відповідно до положень підпунктів 153.4.1, 153.4.2 ПК України основна сума фінансового кредиту не включається до складу податкових доходів боржника при отриманні кредиту та податкових витрат при його поверненні.
При цьому у бухгалтерському обліку операція погашення поручителем заборгованості перед кредитором саму заборгованість не припиняє, змінюється лише кредитор (Дт рахунків 601, 611 або 685). Тому така операція не призводить до зменшення зобов'язань боржника (збільшення активів), а отже, дохід за цією операцією не виникає, оскільки критерії для визнання доходів/витрат згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 П(С)БО 15, п 5 П(С)БО 16 не виконуються.
ВИСНОВОК: Відповідно операції за договором поруки не мають податкових наслідків в цілях оподаткування податком на прибуток, адже погашення поручителем заборгованості перед кредитором і подальше відшкодування боржником заборгованості перед поручителем, не збільшують доходи/витрати підприємства, а отже сплачені кредитору поручителем зобов`язання боржника по кредитному договору не є поворотною фінансовою допомогою.
Аналогічний висновок вказаний у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року у справі № 2а-0770/3659/12, адміністративне провадження №К/9901/3884/18 (ЄДРСРУ № 80583242).