03 вересня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 1240/2852/18, адміністративне провадження № К/9901/11532/19 (ЄДРСРУ № 91303722) досліджував питання щодо зупинення виконання судового рішення на підставі листа СБУ.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 460/2011 (далі -Положення № 460/2011), передбачено, що Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр).
Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Згідно з пунктом 2 Положення № 460/2011 Казначейство України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України (далі - Мінфін України), іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України і Міністра.
Підпунктом 5 пункту 4 Положення № 460/2011 визначено, що Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 зазначеного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною другою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначає Порядок №845.
Згідно з абзацом другим пункту 2 Порядку № 845 безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Підпунктом 2 пункту 4 Порядку № 845 визначено, що органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку.
Підпунктом 6 пунктом 16 Порядку №845 передбачено, що органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №845 зупинення безспірного списання коштів здійснюється у разі: 1) зупинення судом виконання: виконавчого документа; рішення про стягнення коштів; 3) звернення до суду із заявою про заміну особи (боржника, стягувача) правонаступником; 4) наявності інших передбачених законом обставин.
Аналізуючи наведені норми Порядку №845 в контексті схожих фактичних обставин справи, Верховний Суд, зокрема, у постановах від 2 травня 2018 року (справа № 812/245/17), 27 червня 2019 року (справа № 812/242/17), 20 березня 2020 року (справа № 812/244/17) дійшов таких висновків.
Пункт 13 Порядку № 845 містить вичерпний перелік підстав для зупинення безспірного списання коштів, який розширеному тлумаченню не підлягає, а листи Служби безпеки України не є підставою для зупинення безспірного списання коштів на користь позивача та за своїм змістом є інформаційними повідомленнями і не містять жодних заборон щодо виконання рішення суду.
Тобто, зазначені листи носять лише рекомендаційний характер і вони не визначені чинним законодавством як підстава для зупинення безспірного списання коштів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі № 1240/2748/18 (ЄДРСРУ № 88506794).
Матеріал по темі: «Арешт коштів та інші цінностей юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку»
Теги: виконавче провадження, казначейська служба, безспірне списання коштів, державний бюджет, лист СБУ, зупинення виконавчого провадження, постанова про зупинення, виконання судового рішення, Верховний суд, судова практика, Адвокат Морозов