Підставою для повернення апеляційної скарги - відсутність в ордері назви конкретного суду є правильним (17 серпня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 911/2636/19, ЄДРСРУ № 90989930).
Роблячи вказаний висновок Верховний суд досліджував питання щодо обов’язкових відомостей, які повинен містити ордер адвоката на представництво в суді.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № П/9901/736/18, ордер, виданий відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правову допомогу, його копії або витягу разом із ордером згідно з чинною редакцією КАС України не вимагається.
При розгляді вказаної справи, Велика Палата Верховного Суду вказала, що виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, повернення адміністративного позову з формальних підстав унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи, з огляду на що дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви у зв`язку з тим, що до позову не додано документів, які б підтверджували його волевиявлення на надання повноважень адвокату.
Водночас, колегія суддів зауважує, що дійсно, у постанові від 14.11.2019 у справі № 910/1669/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, як і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.03.2020 у справі № 757/30150/19-ц (провадження № 61-18259св19), сформульовав відповідний висновок за наслідками розгляду касаційної скарги, поданої з аналогічних підстав, відповідно до якого вказівка у ордері у графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" про те, що правова допомога надається у будь - яких судах України є достатнім та необхідним підтвердженням того, що адвокат уповноважений надавати правову допомогу клієнту та представляти його інтереси в будь - яких судах України, а тому не вимагає уточнення/зазначення територіальної, інстанційної, предметної та суб`єктної юрисдикції судів.
Верховний суд зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №9901/847/18 сформульовано висновок про те, що з огляду на підпункт 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, при цьому, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.
У іншій постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18 зроблено висновок про те, що якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. При цьому в ордері, який був предметом розгляду справі № 9901/939/18, зазначено, що адвокат надає правову допомогу у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах.
Отже, на сьогодні існує дві постанови, в яких Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що в разі надання адвокатом правової допомоги в суді в ордері має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду. При цьому, Велика Палата Верховного Суду не визнає ордер документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, якщо в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" зазначено, що адвокат надає правову допомогу: 1) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування, 2) у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах.
Слід відмітити, що у пункті 14 Положення № 36 передбачено, що ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об`єднання (бюро) зобов`язані вказати на звороті ордера.
Отже такі відомості обов`язково вказуються лише у разі, коли обмеження повноважень, передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги. В іншому випадку (відсутність таких обмежень) зазначення таких відомостей в ордері не є обов`язковим (21 квітня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 910/10156/17, ЄДРСРУ № 88885758).
ВИСНОВОК: Якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
Матеріал по темі: «Ордер є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката»