09 липня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 826/5566/17, адміністративне провадження № К/9901/53976/18 (ЄДРСРУ № 90329233) досліджував питання щодо залучення експертів та спеціалістів з ініціативи декларанта
Відповідно до статті 327 Митного кодексу України у разі потреби для участі у здійсненні митного контролю можуть залучатися спеціалісти та експерти.
Наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 650 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 липня 2012 року за №1085/21397) затверджений Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Згідно з пунктом 9 цього Порядку якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, то митний орган може звернутися до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації).
Залучення спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі виникнення необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації.
З наведеного слідує, що для визначення характеристик товарів з метою їх класифікації за кодами УКТ ЗЕД залученню підлягають експерти (експертні установи) та спеціалісти.
До принципів здійснення державної митної справи, що передбачені статтею 8 Митного кодексу України належать: законність та презумпція невинуватості; визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання незалежно від форми власності; додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб.
(!!!) З метою захисту інтересів суб`єктів господарювання законом передбачена можливість залучення експертів та спеціалістів без ініціативи з боку митного органу.
Так, відповідно до частини 5 статті 327 Митного кодексу України у разі необхідності за власним бажанням залучення спеціалістів та експертів може здійснювати декларант (власник товару та/або транспортного засобу).
Згідно з правовим висновком, висловленим Касаційним адміністративним судом у складі Верховного суду у постановах від 24 квітня 2018 року у справі №808/4428/15 (адміністративне провадження №К/9901/10029/18) та від 20 травня 2019 року у справі №816/5085/14 (касаційне провадження №К/9901/5401/18) експертні установи, призначені декларантом не можуть мати інші права та завдання, ніж експертні установи, призначені органом доходів і зборів. Отже, завданням митної експертизи (незалежно від того, якою установою вона проводиться) є з`ясування обставин, що мають значення для визначення коду товару, але вона не може підміняти власне правозастосування, тобто прийняття рішення про визначення коду товарів за УКТ ЗЕД.
У разі залучення експертів та спеціалістів з ініціативи декларанта за приписами частини 6 статті 356 Митного кодексу України взяття проб (зразків) товарів, що перебувають під митним контролем, декларантами або уповноваженими ними особами здійснюється спільно з посадовими особами відповідного органу доходів і зборів.
Кодекс не містить окремих правил операцій з такими пробами.
Водночас, вимоги частини 1 статті 357 Митного кодексу України щодо доставки проб посадовою особою органу доходів і зборів не розповсюджуються на дослідження, які проводяться з ініціативи декларанта. Таке підтверджується вказівкою у цій нормі на експертні установи, куди доставляються проби. Їх перелік відповідає тим, що можуть залучатися саме з ініціативи митного органу.
Аналогічна судова практика міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року у справі №826/6189/17, адміністративне провадження №К/9901/13948/19 (ЄДРСРУ № 82618680).