Повноваження податкового органу щодо звернення до суду. Способи захисту платника податків.

Так, відповідно до статті 41 Податкового кодексу України  контролюючими органами є органи доходів і зборів – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Необхідно вказати, що у  складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції.

П. 41.2 вказаної вище статті передбачає, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України)  суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Згідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного та враховуючи ст. 20, 94 та 95 Податкового кодексу України (надалі – ПК України /ПКУ) податкові органи мають право, зокрема:

• П. 20.1.30 ст. 20 ПКУ - звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов’язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами;
• П. 20.1.31 ст. 20 ПКУ - звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов’язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень;
• П. 20.1.32 ст. 20 ПКУ - звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов’язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов’язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом;
• П. 20.1.33 ст. 20 ПКУ - звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу;
• П. 20.1.34  ст. 20 ПКУ - звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини;
• П. 20.1.35 ст. 20 ПКУ - звертатися до суду щодо стягнення з дебіторів платника податків, який має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків;
• П. 20.1.36 ст. 20 ПКУ -  звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов’язань, коригування від’ємного значення об’єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін;
• П. 20.1.37 ст. 20 ПКУ - звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб’єктів господарювання;
• П. 20.1.38 ст. 20 ПКУ -  звертатися до суду із заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених цим Кодексом;
• П. 20.1.39 ст. 20 ПКУ - звертатися до суду із заявами щодо порушення справ про банкрутство;
• П. 20.1.40 ст. 20 ПКУ - звертатися до суду щодо застосування санкцій, пов’язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України;
• П. 20.1.40-1 ст. 20 ПКУ - звертатися до суду щодо визнання осіб пов’язаними на основі фактів і обставин, що одна особа здійснювала практичний контроль за бізнес-рішеннями іншої юридичної особи та/або що та сама фізична або юридична особа здійснювала практичний контроль за бізнес-рішеннями кожної юридичної особи

Спосіб захисту платника податків.               

На думку правової спільноти, єдиним дієвим механізмом захисту платника податку від неправомірних рішень, дій або бездіяльності фіскальних/податкових органів є  узгоджене та виважене рішення, щодо звернення до суду за захистом порушеного/оспорюваного права або адміністративна процедура оскарження, яка передує викладеній вище.

Адже відповідно до статей 1, 8 та 55 Конституції України в державі визнається і діє принцип верховенства права, а права та свободи людини і громадянина захищаються судом.

Матеріал у роботі: «Досудовий (адміністративний) порядок оскарження податкових повідомлень – рішень. Строки та порядок оскарження».