05 червня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 280/5161/19, адміністративне провадження №К/9901/7852/20 (ЄДРСРУ № 89674906) досліджував питання щодо особливостей сплати судового збору при «об’єднанні» декількох вимог немайнового характеру, а саме: «скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення» та «зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення».
Відповідно до ч.2 ст. 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем адміністративного позову немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік» встановлено прожитковий мінімум з розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102 грн.
В той же час відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Між тим, вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою немайнового характеру (аналогічну правову позицію щодо сплати судового збору висловлено у постанові Верховного Суду України від 14 березня 2017 року по справі № П/800/559/16 (ЄДРСРУ № 65680258), постанові Верховного Суду від 28 лютого 2018 року по справі № 800/473/17 (ЄДРСРУ № 72525464) та постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18 (ЄДРСРУ № 85613193).
Верховний суд неодноразово досліджував питання щодо особливостей сплати судового збору при «об’єднанні» декількох вимог немайнового характеру, а саме: «скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення» та «зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення» тощо.
Суд вказує, що процесуальна вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою, а отже оплачується судовим збором як за ОДНУ вимогу немайнового/майнового характеру.
Таке правозастосування викладене в постанові Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі №320/3053/19 (ЄДРСРУ № 87656552) та від 10 квітня 2020 року у справі № 520/5723/19, адміністративне провадження №К/9901/33390/19 (ЄДРСРУ № 88707247).
З викладеного слідує, що однією позовною вимогою немайнового характеру є:
- вимога про визнання протиправним акта, як передумова для застосування способу захисту порушеного права - скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення,
- вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права - зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо.
Аналогічна за змістом правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 08 травня 2020 року у справі №501/531/16-а, адміністративне провадження №К/9901/12196/18 (ЄДРСРУ № 89139041).
ВИСНОВОК: Таким чином, оскарження рішення контролюючого органу та зобов`язання останнього вчинити дії та/або утриматися від вчинення дій, «визнати протиправним та скасувати», «зобов`язати прийняти рішення» та ін. з огляду на вказаний вище висновки Верховного Суду є однією процесуальною вимогою, а отже оплачується судовим збором як за ОДНУ вимогу немайнового/майнового характеру.
Матеріал по темі: «Судовий збір: «скасувати та зобов’язати прийняти рішення» – одна процесуальна вимога»
Теги: судовий збір, дата прийняття судового акта, номер справи, призначення платежу, зарахування судового збору, квитанція, докази сплати, судова влада України, судова практика, Адвокат Морозов