Судова проблематика: Поновлення процесуальних строків на апеляційне оскарження судового рішення після повернення та ПОВТОРНОЇ подачі апеляційної скарги контролюючим органом з підстав відсутності коштів для сплати судового збору, ненадання довіреності, тощо.
Так, усталена судова практика вказує, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Аналогічний правовий висновок наведений в постанові Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 826/1362/18, від 10 квітня 2019 року у справі №826/11775/16 від 18.02.2020 р. у справі № 0440/6283/18, від 25.02.2020р. у справі № 810/2549/18, від 10.04.2020 р. у справі № 826/4431/16 та ін.
Нещодавно, а саме 03 лютого 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 340/661/19, адміністративне провадження №К/9901/3279/20 (ЄДРСРУ № 87363536) досліджуючи питання щодо поновлення строків на оскарження судового рішення вказав наступне.
Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Крім того, згідно з частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
(!!!) Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
ВАЖЛИВО: Верховний суд звертає увагу, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином контролюючий орган утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, блокуванням рахунків останнього, тощо, не є поважними підставами при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Незважаючи на викладене, необхідно звернути увагу спільноти на ряд ухвал Шостого апеляційного адміністративного суду, який використовуючи ухвалу Верховного Суду від 23 листопада 2018 року у справі №826/17113/16 (ЄДРСРУ № 78077601) поновлює процесуальні строки фіскальним органам при подані останніми ПОВТОРНИХ апеляційних скарг, після їх повернення з підстав не усунення недоліків (несплати судового збору, відсутності довіреності, тощо).
http://reyestr.court.gov.ua/Review/88334665
http://reyestr.court.gov.ua/Review/89250518
http://reyestr.court.gov.ua/Review/89012270
http://reyestr.court.gov.ua/Review/86902572
http://reyestr.court.gov.ua/Review/86709485 та ін.
При чому у різних судових рішеннях зазначаються різні обставини для поновлення процесуальних строків, наприклад: « … ДПС у м. Києві повторно подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Як на підставу для поновлення строку Відповідач посилається на усунення недоліку при подачі апеляційної скарги вдруге, а саме надання платіжного доручення…» ;
«… ДФС у м. Києві повторно подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Як на підставу для поновлення строку Відповідач посилається на усунення недоліку при подачі апеляційної скарги вдруге, а саме надання засвідченої належним чином копії довіреності із зазначенням дати її вчинення на представництво інтересів Відповідача».
Таким чином, не зважаючи ані на строки оскарження судового рішення встановлені КАС України, ані «на поважність причин» пропуску строків, ані на «правову визначеність», ані на сталу судову практику Верховного суду… ВИКЛЮЧНО ШОСТИЙ апеляційний адміністративний суд ухвалює рішення про поновлення процесуальних строків на оскарження…спираючись на ухвалу Верховного Суду від 23 листопада 2018 року у справі №826/17113/16...
… і «родзинка» ШААС: «Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає»!!!